Опитування

Чому Ви обрали ветеринарний технікум?
 

Пошук по сайту

Зараз на сайті

На даний момент 57 гостей на сайті

Статистика


Яндекс цитирования Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Мейн-кун

Мейн-кун Мейнская єнотова кішка, або мейн кун , - одна з найстаріших порід Північної Америки, де її справедливо вважають національною. Представляючи таку рідкісну в нашій країні породу, перше, що хочеться сказати про цих великих, красивих, граціозних і ніжних тварин: вони викликають повагу до себе. У мейн-кунах разюче сполучаються міць і сила з доброю вдачею, рідкісної стриманістю, благородством манер і безмірною відданістю своєму господареві.

Мейн-куни - пухнасті красені, дуже великі і важкі (вага деяких тварин досягає 15 кг!), з сильним мускулистим тілом і довгим хвостом, У них густа спадаюча шовковиста шерсть, більш коротка на голові і плечах, вона стає дуже довгою на спині, животі і задніх ногах, де утворює гарні «штанці». Велику голову з великими розумними очима прикрашають довгі виразні вуса.

Сучасні мейн-куни бувають різноманітних забарвлень, хоча традиційним вважається смугасте «дике» забарвлення, або агуті.

Коти звичайно крупніші кішок. Кішки мейн-куни виключно дбайливі й ніжні по відношенню до своїх кошенят, великих, міцних і дуже рухливих. Для мейн-кунів характерне пізнє дозрівання. Тварини остаточно формуються лише до трьох років.

Назва породи мейн-кун походить від двох слів: «мен» - назва американського штату, що знаходиться на північному сході США, де колись давно ці кішки водилися в достатку, і слова «кун» (англ. «coon») - складової частини слова «Рекун» («raccoon»), що в перекладі означає «єнот».

Детальніше...
 
Меконзьких бобтейл

Меконгскій бобтейл Меконзькі бобтейліи (стара назва «тайські бобтейли») - це одна з ожилих легенд котячого світу. Давним-давно в палацах і храмах Древнього Сіаму жили коти незвичайного забарвлення з темними мордочками, ногами й хвостами. Вони охороняли скарби й супроводжували тайських принцес у їхніх прогулянках. Під час купання красуні знімали з себе прикраси і нанизували їх на зламані хвости котів, з яких коштовності не могли впасти на землю і загубитися. У меконзьких бобтейлів хвости унікальні. Кожен короткий хвіст має свої, тільки йому характерні згини, злами й петлі (некоректності) з обов'язковою некоректністю біля основи. Не всі з них можна побачити під шерстю. Зате можливо відчути, обмацавши хвіст. Так що хвіст Меконг-бобтейла - це його «паспорт».

Детальніше...
 
Менcька кішка

Менкcкая кошка Без хвоста і схожа на кролика. 

Кішка отримала свою назву від острова Мен в Ірландському морі, уродженкою якого вона вважається. Втім, її справжні корені треба, мабуть, шукати на Далекому Сході. У колишньому столітті кішку зустрічали в Китаї, Японії, Малазії і Росії. Цілком можливо, що до Європи її завезли іспанські моряки після розгрому «Непереможної армади» Філіпа II у 1588 році.

Як би там не було, менська кішка - результат генетичної мутації, причому аутосомний домінантний ген (М) проявляється подвійно: разом з менською безхвостою кішкою є і довгохвоста.

Менська кішка привернула до себе увагу в Англії в кінці XIX століття. У 1901 р. в країні було створено Клуб любителів Менської кішки. Дуже популярна в даний час в Англії і в США, кішка до цих пір ще мало відома у Франції.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 Наступна > Кінець >>

JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL